Статья Зои Ярош и Олега Беспалова: “Зеленые инвестиции – драйвер развития предприятий”

Зеленые инвестиции

В Украине с момента ее независимости декларируется необходимость внедрения энергоэффективных технологий. Однако как государственные усилия, так и усилия крупных предприятий в этом направлении нельзя было назвать достаточно активными (материал публикуется на языке оригинала).

Виклики, які наразі постали перед Україною, змушують нас активізувати зусилля у цій сфері, а тому досвід тих підприємств, що вже запровадили подібні технології, здійснивши «зелені» інвестиції є особливо цінним, а вже здійснені інвестиції вимагають всілякої державної підтримки. Основні напрямки роботи та прогнози було викладено у затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 1071 «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року». Правовою основою регулювання «зелених інвестицій» є, законодавчі акти, серед яких такі як Закон України «Про енергозбереження», Закон України «Про альтернативні джерела енергії», Закон України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» і Закон України «Про альтернативні види палива», а такж ціла низка підзаконних актів.

Проте, незважаючи на потребу і довгий шлях в цьому напрямку на жаль, можна констатувати відсутність системного підходу до впровадження, стимулювання та регулювання енергоефективності та «зелених» інвестицій в українському законодавстві Особливо, зважаючи на напрямок інтеграційних процесів до Європейського співтовариства, де такі технології є надважливими та такими, що забезпечують національну безпеку, існує необхідність адаптації українського законодавства до правової системи ЄС (Директиви 2005/89/ЄС, 2004/67/ЄС та Регламент 994/2010).

Звичайно, здійснюючи «зелені» інвестиції, інвестори потребують державної підтримки та гарантій захисту таких інвестицій, адже строк їх окупності зазвичай є великим та відтермінованим. У зв’язку із цим у Енергетичній стратегії України на період до 2030 року декларовано, що самостійне інвестування комерційними компаніями у рамках природних процесів функціонування бізнесу за рахунок власних коштів або позикового фінансування має бути забезпечений з боку держави сприятливим середовищем для функціонування бізнесу й наявністю довгострокових стабільних і прозорих правил роботи на ринку та економічно обґрунтованих цін для споживачів, які забезпечать повернення на інвестиції.

Задля цього, необхідно забезпечити реальну та стабільну системою пільг і преференцій, а також штрафів. Наявні преференції у Податковому кодексі показали свою вибірковість та корупційність, що є неприйнятним для широкого впровадження таких технологій.

В умовах дефіциту газу в Україні, впровадження енергоефективних технологій стало пріоритетним завданням для будь-якого виробництва. Особливо у цій ситуації виграли ті компанії, що почали займатися цим питанням завчасно. Прикладом успішної переорієнтації на нові енергозберігаючі технології є Побужський феронікелевий комбінат. Вартість інвестицій підприємства у розвиток енергозберігаючих технологій тільки за 2013 – 2014 рік склала вже більше $15 млн. Ще $9 млн. за останні п’ять років було інвестовано у впровадження екологічних ініціатив.

За словами генерального директора ПФК Олега Беспалова, Побужський феронікелевий комбінат (ПФК) на сьогоднішній день – єдине в Україні та країнах СНД підприємство, що спеціалізується на виробництві феронікелю. Це підприємство як і більшість інших заводів металургійної галузі має радянську історію заснування. В далекому 1964 році, коли Радміном затверджувалось проектне завдання на будівництво заводу, що мав виробляти товарний феронікель, радянські чиновники особливо не опікувалися його енергозатратністю та впливом на навколишнє середовище.

Проте нові реалії, світові тенденції та необхідність конкурувати на зарубіжних ринках вже на початку 2000-х почали вимагати від підприємства швидкої зміни концепції роботи та впровадження нових підходів до виробництва феронікелю. Так, з приходом нового інвестора у 2003 році – Solway Investment Group ставка була зроблена на енергозберігаючі та еко-технології.

Сьогодні ПФК є повністю безвідходним підприємством. Завдяки 9-ти мільйонам гривень інвестицій в “екологічне” вдосконалення вдалося зробити відходи комбінату повністю безпечними для навколишнього середовища та здоров’я населення. Підприємством віднайдена успішна схема використання відходів для засипки старих кар’єрів, що стимулює відновлення родючого ґрунту і поліпшує екологічну ситуацію у регіоні. Ще один спосіб використання відходів – виробництво абразивних матеріалів, електродів для продукції різних галузей, зокрема, чорної металургії.

Захоплення викликають і модернізовані системи оборотного водопостачання, завдяки якими значно скоротилися скиди заводу зворотних вод у природні водойми. Цікаво, що завод працює у кооперації із місцевими фермерами, яким постачає для поливу угідь надлишки води, яку споживає із річки Південний Буг.

Проте на вже існуючих досягненнях в екологічних ініціативах підприємство не зупиняється. Сьогодні ПФК активно продовжує модернізацію, яка є можливою завдяки лояльній політиці уряду щодо підприємств галузі. Переконатися у намірах держави сприяти розвиткові вітчизняного виробника навіть у часи нестабільності, іноземному інвестору дозволило підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами гірничо-металургійного комплексу у сфері електроенергетики. Зниження вартості електроенергії у 2014 році дозволило компанії Solar Investment Group прийняти рішення про подальше інвестування у модернізацію виробництва підприємства. Зокрема, з цією метою було реорганізоване завантаження руднотермічних печей, щоб захистити футеровку стін від перегріву шлаком. Це дозволило ще більше підвищити робочу електричну потужність печей і досягти значного росту обсягів виробництва. У 2013 році вони склали понад 21 тис т нікелю в феронікелі. Очікуваний обсяг виробництва за 2014 складає 22 тис тонн. Крім того, за проектом відомої канадської компанії HATCH була проведена модернізація однієї з двох рудно-термічних печей, у результаті чого її електрична потужність збільшилася до 10%.

Крім того, зменшити залежність підприємства від поставок природного газу і працювати на енергоносії частково виробленому в Україні дозволила нова технологія часткової заміни газового енергетичного ресурсу на пильно-вугільне паливо. Всього комбінат спожив у 2013 році природного газу 85, 5 тис.м3 і 105 тис. тонн вугілля. Оптимізація роботи обладнання дозволила заощаджувати силової енергії до 1 млн.КВт на годину.

На сьогоднішній день ПФК повністю інтегрований у виробничий процес великої міжнародної інвестиційної групи, яка веде свою діяльність ще з 1992 року і має диверсифікований бізнес з активами в гірничодобувній, металургійній та IT галузях, а також у сфері нерухомості. Компанія зареєстрована в Швейцарії, а основні активи групи зосереджені у Центральній і Східній Європі, Латинській Америці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Саме завдяки розгалуженій мережі підприємств, які тісно пов’язані між собою, на думку експертів, ПФК може успішно конкурувати з провідними світовими виробниками навіть у ситуації світового дефіциту руди. Адже сьогодні підприємству, яке не має власної сировинної бази, довелося стикнутися із цілою низкою світових викликів, що спіткали галузь.

У першу чергу занепокоєння викликає заборона на експорт нікелевої руди, яку у січні 2014 року ввела Індонезія – один із постачальників підприємства. За різними оцінками ця заборона може скоротити світові поставки нікелю на 12%. Аналітики Citigroup вважають, що нестача пропозиції нікелю на світовому ринку особливо буде відчуватися у 2015-2018 роках.

Проте українське підприємство до таких викликів повністю готове. Навіть в умовах світового дефіциту руди, безперебійну поставку сировини, яка необхідна для стабільної роботи всього виробничого циклу ПФК з виконання плану за кількісними, якісним і економічними показниками, гарантує інвестор. В силу синергії виробництв, що входять до групи, Solway може собі це дозволити, адже диверсифікація активів групи дозволяє знизити ризик впливу зовнішньоекономічних умов на операційну діяльність окремо взятих виробництв.

Статтю розміщено на сайті “ЮРЛІГА”

Зоя Ярош,
Керуючий партнер АК «Маршаллєр та партнери»

Олег Беспалов,
генеральный директор ПФК