Стаття Ярош Зої: Неспівмірність наданих НКЦПФР повноважень проблемам реклами на ринку цінних паперів.

Реклама

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» від 4 липня 2012 року № 5042-VI значно розширює повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у тому числі в частині регулювання реклами цінних паперів та фондового ринку. З цього питання зазначеним Законом вносяться зміни як до Закону України «Про рекламу», так і до Законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та «Про цінні папери і фондовий ринок».

Звичайно, такі зміни спрямовані на досягнення прозорості роботи учасників фондового ринку, ефективності регулювання їх діяльності та захист інтересів інвесторів, особливо з урахуванням того, що неодноразово траплялись випадки недобросовісних дій учасників та «виманювання коштів» удаваними, розрекламованими щодо своєї «успішності» учасниками ринку.

Проте такі нововведення мають і зворотну сторону. На практиці таке розширення повноважень регулятора та надмірна зарегульованість може призвести до збільшення регулятивного тиску на ринок цінних паперів та його добросовісних учасників.

Так, будь-яка реклама (зміни до реклами) в розумінні, викладеному в ч. 1 ст. 25 Закону України «Про рекламу», цінних паперів та фондового ринку, яку передбачається розповсюдити, затверджується відповідним рекламодавцем та подається не менше ніж за 10 робочих днів до дня її оприлюднення НКЦПФР в установленому нею порядку. Також НКЦПФР надані повноваження приймати рішення про заборону розповсюдження реклами, встановлювати відомості, які повинна містити реклама.

НКЦПФР вже розпочала здійснювати свої повноваження в цьому напрямку. Так, 15 січня 2013 р. було прийнято рішення про визнання реклами послуг, що пропонувались широко відомою (саме завдяки рекламі) ТОВ «ММСІС Інвестментс», недобросовісною та про зупинення розповсюдження такої реклами. Також 22 січня 2013 р. за результатами розгляду поданого на погодження пакету документів рекламних матеріалів ТОВ «Фінансова компанія «Корнер» було прийнято рішення про визнання реклами послуг, що пропонуються даним учасником, недобросовісною та про зупинення розповсюдження такої реклами.

Незважаючи на початок застосування законодавчих нововведень, залишились ряд питань, на які закон не має відповіді та на які не містяться відповіді і в розробленому НКЦПФР проекті рішення «Про затвердження Положення про рекламу цінних паперів на фондовому ринку».

Так, Закон нечітко дає визначення, яку ж саме інформацію, яка розповсюджується професійним учасниками, слід відносити до реклами в розумінні ст. 25 Закону України «Про рекламу». Зокрема, не зрозуміло, чи вважається рекламою цінних паперів та фондового ринку інформація про послуги професійного учасника, які фактично є предметом його діяльності, та яка розміщується ним на власному веб-сайті, на сувенірній продукції тощо. Адже згідно з ч. 1 ст. 25 Закону «Про рекламу» рекламою цінних паперів та фондового ринку визнається інформація рекламного характеру про:

При цьому згідно з ч. 2 ст. 25 Закону «Про рекламу» не є рекламою цінних паперів та фондового ринку, зокрема, інформація про господарську діяльність осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо така інформація не пов’язана з діяльністю на фондовому ринку.

Проте ми добре знаємо, що згідно з вимогами того ж Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» для значного кола учасників професійна діяльність на фондовому ринку є виключним видом діяльності, а отже, виключним видом господарської діяльності. Кореспондуючи вищеназвані норми ч. 1 та 2 ст. 25 Закону «Про рекламу», виходить, що такі учасники взагалі не можуть без відповідного узгодження поширювати (оприлюднювати) будь-яку інформацію про свою діяльність.

Названий проект Положення про рекламу на ринку цінних паперів, розроблений НКЦПФР, також не додає розуміння, який конкретно перелік інформації можна вважати рекламою на фондовому ринку. Однак цей проект передбачає додаткову інформацію, яка повинна міститися в рекламі на фондовому ринку, а саме найменування рекламодавця та його контактна інформація. Таке формулювання викликає неоднозначне розуміння. З одного боку, інформацію, яка не містить цих даних, можна не вважати рекламою, з іншого боку, можливо, будь-яка інформація, що виходить від юридичної особи – учасника фондового ринку, має вважатися рекламою (за винятком випадків, прямо встановлених Законом «Про рекламу») і повинна обов’язково містити дані про найменування рекламодавця і його контактну інформацію.

 

Статтю опубліковано у аналітичному виданні “ЮРИСТ&ЗАКОН

 

Зоя Ярош,
адвокат, керуючий партнер
ТОВ «Адвокатська компанія «Маршаллєр і партнери»
http://www.marshaller.com.ua/

[ratings id=”1247″]