Стаття Тимченко Т.А: “Зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами – нове, чи просто формалізація процесу?”

Тетяна Тимченко на засіданні круглого столу

З 25.11.2016 року набрали чинності Зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2016 р. N 849 (далі по тексту – Порядок).

До прийняття вищезазначених змін існувала досить «вільна» практика щодо розгляду скарг платників податків, в деяких податкових повідомляли про дату розгляду скарги, в деяких ні, відповідно, і присутність на таких розглядах самих скаржників була майже випадковою. Прийнятими Змінами до Порядку закріплено «закриту» процедуру розгляду матеріалів скарг платника податку. Розгляд скарги може бути відкритим, тільки за умови подання письмового клопотання платником податків, разом із самою скаргою за чітко встановленою формою про розгляд скарги у відкритому засіданні.

Порядком надано більше прав та розширено коло осіб, які мають право бути присутніми при розгляді скарги, а саме:

  • ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;
  • здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;
  • заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про:
  • участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;
  • присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників засобів масової інформації.

Трохи дивує, закріплена в п. 2. Розділу VIII Порядку норма, яка вимагає від контролюючого органу, який прийняв оскаржуване рішення, надіслати до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу, в електронній та/або письмовій формі всі документи, передбачені статтями 83 та 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення від платника податків про оскарження такого рішення та/або від контролюючого органу, який розглядає скаргу. Тобто, до 25.11.2016 року при розгляді скарги платників податку наявність фактичних документів була не обов’язковою? Проте, безспірно, є оптимізм, що при розгляді скарги документи будуть таки досліджуватись.

Порядком конкретизовано та чітко визначено, що саме повинно містити рішення контролюючого органу за результатом розгляду скарги. Крім описової та резолютивної частини, закріплено необхідність мотивувальної частини, яка повинна містити результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення.

Таким чином, рішення про розгляд скарги максимально за формою наближено до судового рішення.

Але особливо цікавим моментом є визначення, що таке вмотивоване рішення: п.2 Розділу VII встановлено, що вмотивованим є рішення, яке відповідає таким ознакам:

зазначені конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги;

по суті вимог чи заперечень платника податків контролюючий орган висловив свою позицію.

Цікавим моментом є саме обов’язковість зазначення в мотивувальній частині вже існуючої позиції по суті вимог контролюючого органу. Доречно звернути увагу, на п. 56.21. Податкового Кодексу України, яким визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На сьогодні, майже, по всім спірним моментам Податкового кодексу контролюючий орган вже висловив свою думку і існують роз’яснення/листи податківців, які тлумачать одну й ту ситуацію по різному: як на користь платника так і всупереч. При «правильному»  підборі таких роз’яснень, за клопотанням скаржника, при фіксації засідання з розгляду матеріалів скарги, позиція на користь платника податків, викладена в роз’ясненнях/листах податківців, повинна бути відображена у вмотивованому рішенні.

Звичайно, ми далекі від наївних сподівань, що все передбачене Порядком буде працювати  правильно і так як передбачено, але повна копія всіх матеріалів розгляду скарги  буде вагомим внеском в подальшому оскарженні податкових повідомлень рішень в судовому порядку.

Нічого принципово нового в запропонованих змінах немає, тому такий Порядок є черговим намаганням зробити процедуру адміністративного оскарження дієвою. Порівнюючи кількість скасованих податкових-повідомлень рішень в судовому порядку та в порядку адміністративного оскарження, передбаченому податковим кодексом, оскарження в податкових інстанціях виконує функцію здебільш декоративну.

Тимченко Тетяна
Авдокат, партнер
АК “Маршаллєр і Партнери”